Я - вчитель. Я - любов і відданість, віра й терпіння. Я - радість і співрадість, страждання й співчуття. Я - істина й серце, совість і шляхетність. Я той, що йде, що дарує, жебрак і багатий. Я вчитель і учень, вихователь і вихованець. Я той, що прокладає шлях, і художник життя. Я притулок дитинства й колистка людства. Я посмішка майбутнього й смолоскип сущого. Я вчитель від Бога й співпрацівник у Бога.
Ш.О. Амонашвілі
Заступник директора з навчальної роботи
Чугуївської гімназії №5
Чугуївської міської ради Харківської області,
учитель української мови та літератури
Учитель – важлива людина в житті кожного. Він працює з найціннішим – особистістю. І від того, який у Вас учитель, залежить і те, як Ви проведете свої кращі учнівські роки. Тож учитель не тільки навчає, він допомагає, скеровує, виховує, підказує, шукає… Така доля вчителя.
Бути вчителем, значить не просто знати свій предмет, а бути обізнаним у різних сферах життя, бути відкритою, небайдужою, люблячою людиною. Кожна дитина — це маленький всесвіт, і, правильно дібравши ключик, можна виховати особистість. А найбільшою нагородою для вчителя є досягнення його учнів, їхнє життя і відчуття того, що ти допоміг становленню ЛЮДИНИ. Це прекрасно, коли вчитель може бути порадником, провідником і володарем скарбниці знань.
Так, звичайно, школа вимагає від людини всього її життя. Та це тільки половина правди. Хочете знати, в чому друга половина? Передусім, життя не може бути тільки в школі. Щоб давати – потрібно отримувати. І коли я виходжу зі школи – за її стінами теж життя. На мене чекають книги, журнали, газети... Чекає домівка, щоб я до неї доклала рук. Чекає сім’я. Вимогливо дзвонить телефон, стукають у двері друзі…
Важка вчительська праця? Так, звичайно! Зошити. Не найвеселіше заняття у світі. А невдачі? А переробки? І не один раз, а багато-багато… Учительське життя вимагає швидких реакцій, високої напруги, великої витривалості. Яким все це було б втомливим, якби не було таким різноманітним!
Життя у нас — це школа й дім.
Учитель крутиться між цим.
Як білка в колесі біжить.
І не спиняється й на мить.
Але не меншає проблем
Ані вночі, ні ясним днем.
Проблеми школи в дім біжать
І хочуть місце там зайнять.
А час, як той пісок спливає..
Що буде далі? Хто вгадає?
| 
