Приветствую Вас Гость | RSS
Регистрация | Вход

Темы для Юкоз

Поделиться

Вхід на сайт

Оголошення

Гімназія №5

Відділ освіти

Теги
конкурси Гімназія новий рік свято новини Освіта Урок учні ЗНО ЗНО-2016 реєстрація ЗНО засідання МО методичне об'єднання ММО

Пошук

Календар
«  Травень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 14

Друзі мого сайту
  • Чугуївська гімназія№5
  • Освіта.ua
  • Відділ освіти Чугуївської міської ради
  • КВНЗ ХАНО
  • Департамент освіти Харківської облдержадміністрації

  • Час життя сайту

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників
    МОН України; Наказ, Положення, Лист [...] від 06.10.2010 № 930

     

    Матеріали вебінару завідувачів Р(М)МК(Ц), спеціалістів МОУО, методистів, відповідальних за атестацію

    Інформація

    про підсумки проведення

    вебінару для завідувачів районних (міських)

    методичних кабінетів (центрів) Харківської області

    «Організація діяльності на основі нових форм методичної роботи.

    Атестація педагогічних працівників у 2014/2015 навчальному році»

     

    Департаментом науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації спільно з КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» 30 жовтня 2014 року проведено організаційно-методичний вебінар для завідувачів Р(М)МК(Ц) за темою «Організація діяльності на основі нових форм методичної роботи. Атестація педагогічних працівників у 2014/2015 навчальному році». У заході взяли участь 41 завідувач Р(М)МК(Ц) із районів і міст Харківської області та м. Харкова.

    На вебінарі розглядалися такі питання:

    – організаційно-методичні аспекти атестації педагогічних працівників у 2014/2015 н.р.;

    – аналіз кількісно-якісного складу педагогічних працівників навчальних закладів Харківської області;

    – аналіз річного планування організаційно-методичної роботи на 2014/2015 н.р.

    Проведено анкетування учасників з метою окреслення питань для подальшої роботи із завідувачами Р(М)МК(Ц).

    Учасники семінару отримали матеріали з висвітлених питань після закінчення вебінару.

     

    Матеріали організаційно-методичного вебінару для завідувачів районних (міських) методичних кабінетів (центрів), спеціалістів місцевих органів управління освіти, методистів, які відповідають за атестацію, за темою «Організація діяльності на основі нових форм методичної роботи. Атестація педагогічних працівників у 2014/2015 навчальному році», який відбувся 30 жовтня 2014 року, розміщено для завантаження повністю ТУТ ..

     

    Атестація педагогічних працівників: основні зміни

    23 січня 2012 року набрав чинності наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 20.12.2011 №1473 "Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників".
    Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніше як через два роки після присвоєння попередньої.
    Кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою п’яти, а не семи осіб, як було раніше.
    Працівники, включені до списків осіб, які підлягають черговій атестації, мають право подавати до атестаційної комісії заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії(тарифного розряду).
    Рішення про перенесення атестації може прийматися атестаційними комісіями не лише до 20 жовтня, а й в інші строки.

    За рішенням атестаційної комісії атестація може бути проведена за відсутності працівника, якщо він не з’явився на засідання атестаційної комісії з об’єктивних причин (службове відрядження, територіальна віддаленість, тривала хвороба та інші причини, що перешкоджають присутності на засіданні) і дав на це письмову згоду, за винятком випадків атестації працівників, стосовно яких порушено питання про невідповідність займаній посаді.
    У разі неявки педагогічного працівника, який атестується, на засідання атестаційної комісії без поважних причин комісія після з’ясування причин неявки може провести атестацію за його відсутності.
    За працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.
    При суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація здійснюється з кожної із займаних посад.
    Учителі та викладачі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти.
    Інваріантна складова змісту загальної середньої освіти формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі Базового навчального плану. Варіативна складова змісту загальної середньої освіти формується загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону та  індивідуальних освітніх запитів учнів (вихованців).
    Наказом також доручено Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, закладам післядипломної педагогічної освіти забезпечити підвищення кваліфікації вчителів та викладачів, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, за інтегрованими програмами.
    Крім того, наказом встановлено, що присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання вчителям та викладачам, які викладають два і більше навчальні предмети і до набрання чинності цим наказом не пройшли підвищення кваліфікації з усіх предметів, які вони викладають, поширюються на все педагогічне навантаження до наступної атестації.
    За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації.
    За педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів, вихователів-методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на посаду методиста або вихователя-методиста.
    При переході педагогічного працівника з методичної установи на педагогічні посади до навчального закладу за ним зберігається присвоєна раніше кваліфікаційна категорія до наступної атестації.
    Педагогічні працівники, яким у міжатестаційний період присуджено наукові ступені або присвоєно вчені звання, атестуються без попереднього проходження підвищення кваліфікації,якщо їх діяльність за профілем збігається з присудженим науковим ступенем або присвоєним вченим званням.
    Випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, при прийомі на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія "спеціаліст".
    За педагогічними працівниками, які отримали другу повну вищу педагогічну освіту й перейшли на посаду за отриманою спеціальністю, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на іншу посаду.
    Спеціалісти, які перейшли на посади педагогічних працівників до професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з виробництва або сфери послуг, а також науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, які перейшли на педагогічні посади, атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії "спеціаліст другої категорії" за наявності не менше двох років стажу роботи на виробництві, у сфері послуг або стажу науково-педагогічної діяльності; "спеціаліст першої категорії" – не менше п’яти років; "спеціаліст вищої категорії" – не менше восьми років.
    Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання "вихователь-методист" (для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних навчальних закладів), "старший учитель", "старший вихователь", якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд.
    Скасовується норма Типового положення щодо присвоєння педагогічних звань безстроково.
    У разі прийняття атестаційною комісією рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків, атестаційна комісія у встановлений нею строк, але не більше 1 року, проводить повторну атестацію з метою перевірки їх виконання та приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді.

    Поради вчителям, які розробляють відкритий урок за індивідуальною програмою атестації

    Як підготувати відкритий урок

    Підготовка відкритого заняття

    Підготовка до відкритого заняття проводиться відповідно до оптимальних вимог методики проведення занять: аналіз змісту навчального матеріалу; аналіз особливостей конкретного контингенту учнів на даному занятті; вибір методів, форм і засобів навчання; короткий опис ходу заняття відповідно до плану навчального заняття.

    Вибір теми відкритого заняття вчитель мусить робити самостійно, з урахуванням аналізу навчального матеріалу, на якому він зможе краще показати розроблені ним удосконалення, прийоми та методи своєї професійної майстерності, організацію навчальної діяльності учнів на різних етапах уроку.

    Починати підготовку необхідно з формулювання методичної мети відкритого заняття. Вона повинна відображати вибрану домінуючу методику чи технологію проведення уроку. Це допоможе найконструктивніше й об’єктивно підійти до самоаналізу та аналізу уроку, оцінити вірність підібраних методів і прийомів, форм організації уроку тощо.

    Методичну мету відкритого заняття, як приклад, можна сформулювати таким чином:

    • використання персонального комп’ютера у вирішенні практичних завдань;
    • організація самостійної роботи учнів;
    • активізація пізнавальної діяльності учнів на заняттях у процесі роботи з наочними посібниками та дидактичним матеріалом;
    • використання групової роботи учнів у процесі вивчення нового матеріалу чи оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.

    Відповідно до методичної мети заняття вчитель вибирає навчальний матеріал у такий спосіб, що дозволить якнайповніше розкрити ті методи, прийоми та засоби, що і складають основу власної педагогічної майстерності, та продемонструвати ті технології, за якими він працює.

    При підготовці до відкритого заняття викладач повинен використовувати найсучаснішу інформацію в повному обсязі, підбирати матеріали з педагогічної, науково-технічної та методичної літератури, застосувати, наприклад, результати відвідин методичних виставок, презентацій, майстер-класів тощо. Усе це допоможе зробити заняття цікавим і пізнавальним, дозволить учням бути в курсі сучасних досягнень.

    Матеріально-технічне оснащення заняття необхідно продумати й підготувати заздалегідь. Але слід не тільки підготувати його, а й випробувати в дії прилади, устаткування, наочність, комп’ютерну техніку, ТЗН, що планується використати на відкритому занятті, а також спланувати послідовність використання всього оснащення на відкритому занятті.

    Наочні посібники й аудіовізуальні засоби необхідно відбирати так, щоб їх уживання давало оптимальний ефект задля досягнення поставлених цілей. Але слід пам’ятати, що занадто велика кількість наочних посібників розпорошує увагу учнів, а незадіяна наочність не виправдана на уроці. Будьте скромні й не перевантажуйте урок наочністю як прикрасою, бо всі ілюстративні матеріали уроку мусять працювати на досягнення його навчальної мети.

    Варто нагадати, що й ваші колеги, безумовно, повинні надати необхідну допомогу в підготовці до відкритого заняття. Не відхиляйте будь-яку допомогу чи навіть невеличку пораду своїх колег, адміністрації навчального закладу, методистів, членів атестаційних чи експертних комісій. Чим більше порад або навіть критичних зауважень буде вам адресовано, тим більша вірогідність удало проведеного відкритого заняття.

    Методичне забезпечення відкритого заняття

    Повний комплект документів, що визначають методичне забезпечення заняття, включає такі документи (можуть доповнюватися залежно від типа навчального заняття): класний журнал; календарно-тематичний план; план навчального заняття; конспект лекції (за потребою); комплект матеріалів про всілякі види оцінювальної діяльності; дидактичний, роздавальний матеріал тощо; завдання для самостійної роботи учнів; комплект медіаматеріалів, презентацій тощо; варіанти завдань або запитань для організації домашнього завдання; методична розробка або рекомендації із проведення відкритого заняття.

    До відкритого заняття необхідно скласти план проведення заняття з чітким і розумним розподілом часу уроку та вказівками, що і як повинні робити вчитель та учні (рекомендується скласти декілька екземплярів для запрошених на відкритий урок). План уроку чи іншого заняття повинен відобразити всі основні його етапи, домінуючі види діяльності, як учнів, так і вчителя, види та форми організації роботи, види вправ.

    Згодом план уроку повинен стати опорою для самоаналізу й аналізу проведеного уроку.

    Відкрите заняття є демонстрацією досвіду роботи вчителя над особистою педагогічною темою або проблемою, тому наявність поставленої методичної мети заняття відповідно педагогічній темі, що опрацьовується, є бажаною. Таким чином, методична мета стає домінантою уроку, його методичним стрижнем.

    Особливості підготовки мультимедійних презентацій

    Усе частіше вчителі, які готуються та проводять відкриті уроки, звертаються до різноманітних мультимедійних презентацій. Це не тільки данина моді. Медіапрезентації на уроці роблять його не тільки ефектним, а й у перше чергу ефективним.

    При підготовці навчальних мультимедійних презентацій необхідно враховувати, з одного боку, загальнодидактичні принципи та вимоги, що диктуються психологічними особливостями сприйняття інформації з екрану та на друкованій основі (оскільки будь-який текст можна вивести за допомогою принтера на папір), а з іншим, максимально використовувати можливості, які надають нам засоби телекомунікаційної мережі та сучасних інформаційних технологій. Відштовхуватися, природно, треба від дидактичних і пізнавальних цілей і завдань, бо засоби інформаційних технологій – суть засобу реалізації дидактичних задач уроку.

    Інакше кажучи, ефективність мультимедійних презентацій залежить від якості використаних матеріалів про навчальні дисципліни чи курси й майстерності педагога, який організує педагогічний процес. Тому педагогічна, змістовна складова мультимедійних презентацій як на етапі проектування презентації, так і у процесі її використання є пріоритетною. Звідси випливає важливість обґрунтування вибору концептуальних педагогічних положень, на яких передбачається будувати сучасний урок з використанням мультимедійних презентацій.

    При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати такі чинники:

    Мотивація ‑ необхідна складова організації педагогічного процесу, яку треба підтримувати впродовж усього процесу уроку. Великого значення в цьому плані набуває чітко поставлена мета, яка усвідомлюється всіма учнями. Мотивація швидко знижується, якщо рівень поставлених завдань не відповідає рівню підготовки учня.

    Постановка навчальної мети ‑ учень із самого початку своєї роботи повинен знати, що від нього вимагається. Завдання учням мають бути чітко й ясно сформульовані в ході уроку.

    Створення передумов до сприйняття навчального матеріалу ‑ тут можуть бути корисні різноманітні допоміжні матеріали як керівництво для учня. Такі матеріали можуть входити в комплект підручника або їх може підготувати сам викладач, що частіше за все й буває.

    Подача навчального матеріалу ‑ визначається залежно від навчальних завдань, що планується вирішувати. Якщо йдеться про мультимедійні засоби, то важливою проблемою є оформлення кадрів, що виводяться на екран дисплея. Тут необхідно, перш за все, ураховувати відомі принципи легкості зчитування інформації.

    Оцінювання – у ході роботи з комп’ютером учні повинні знати, як вони впоралися з навчальним матеріалом. Найбільш важливою є організація комунікацій "учень–учитель–учень" за допомогою медіа. Із цією метою рекомендується організувати роботу учнів на уроці в мініпроектах або "навчання у співпраці", дискусії тощо.

    При створенні мультимедійної презентації треба враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, а і специфічні принципи використання комп’ютерних мультимедійних презентацій. Розробникам мультимедійних презентацій будуть корисні рекомендації, які залишаються вкрай актуальними в наш час при використанні найсучасніших педагогічних технологій у навчально-виховному процесі:

    • розподіляйте кожний матеріал на певні рівні та невеликі закінчені частини;
    • указуйте на кожному рівні окремі частини подальшого навчального матеріалу й, не допускаючи істотних перерв, наводьте окремі дані чи факти, щоби підтримувати допитливість учня, однак не задовольняючи її повною мірою;
    • розподіляйте та розташовуйте навчальний матеріал так, щоб, де тільки можливо, на наступному рівні при вивченні нового знову та знову повторювалось попереднє.

    Необхідно, щоб навчальний матеріал захоплював усіх учнів. Уживання всілякої графіки, анімації та імітації повинно сприяти підвищенню привабливості навчального матеріалу теми, бажано в інтерактивному режимі.

    Уживання мультимедійних технологій для створення навчальних матеріалів диктує свої закони та пред’являє певні вимоги до підходів і методів їх розробки. Майстерно зроблена презентація може привернути увагу більшості учнів і пробудити в цілому інтерес до навчання.

    Проте не слід захоплюватись і зловживати зовнішньою стороною презентації, пов’язаною з використанням спецефектів. Якщо ви перестараєтесь, то знизите ефективність презентації в цілому. Необхідно знайти такий баланс між навчальним матеріалом, що подається, і супроводжуючими його ефектами, щоб ваші учні буквально "сиділи на краєчку стільця". Це правило справедливе для всіх мультимедійних презентацій узагалі, але особливо для навчальних презентацій.

    Методична розробка або методичні рекомендації до відкритого заняття повинні відображати питання організації та конкретизацію методики навчально-виховного процесу на занятті. Педагог, який готує відкрите заняття, розглядає в методичній розробці цілісний навчально-виховний процес на уроці у світлі тих педагогічних завдань, які покладені в основу заняття. Методи та засоби, що використовуються вчителем, взаємодія педагога з учнями, способи організації їх навчальної діяльності мусять допомогти іншим педагогам критично оцінити всю систему роботи вчителя, що була продемонстрована на уроці та викликали бажання її удосконалення.

    Структура методичної розробки повинна містити анотацію, схему уроку, детальний конспект (сценарій) заняття, зразки дидактичного матеріалу, список літератури, що використана тощо.

    В анотації необхідно викласти значення та роль відкритого уроку, педагогічні цілі, завдання, що стоять перед викладачем, очікувані результати. Особливу увагу в анотації слід приділити педагогічній технології чи методиці, за якою проводиться відкрите заняття.

    Методична розробка може доповнюватись і частково перероблятись після проведення відкритого заняття, щоби все цінне, що отримане у процесі проведення відкритого заняття, знайшло в ній віддзеркалення і могло використовуватись іншими вчителями.

    Підготовлена й оформлена методична розробка після розгляду на засіданні методичної комісії та затвердження заступником директора з НВР здається в методичний кабінет.

    Проведення відкритого заняття

    За два тижні до проведення відкритого заняття вчитель чи відповідальна особа вивішує повідомлення (оголошення) про нього. Проводиться відкрите заняття у звичайній діловій обстановці, у звичному для учнів і вчителя приміщенні кабінету чи класу, бажано без додавання зайвого ажіотажу.

    Запрошені входять в аудиторію до дзвінка, займають заздалегідь підготовлені місця, вибрані так, щоб менше відволікати увагу учнів і без перешкод спостерігати за діями викладача й учнів.

    Усі запрошені повинні дотримуватись педагогічного такту, у жодному разі не втручатись у хід занять, не виражати у присутності учнів свого ставлення до роботи викладача, який його проводить.

    Запрошені у процесі спостереження повинні прослідити, як учитель, який проводить заняття, досягає поставленої мети, за допомогою яких методичних прийомів і засобів навчання, розвитку й виховання учнів реалізує вимоги навчальної програми, які результати та наслідки його діяльності тощо.

    Обговорення й аналіз відкритого навчального заняття

    Обговорення відкритого заняття повинно відбутись у день його проведення. Зволікання з обговоренням проведеного відкритого заняття значно знижує його ефективність. Організує обговорення частіше за все голова циклової комісії, особа, відповідальна за підготовку заняття, голова експертної комісії (можливі й інші варіанти).

    Мета обговорення ‑ оцінка вірності організаційної постановки заняття, доцільність вибраних методів і засобів, а також допомога викладачеві осмислити окремі методичні підходи та прийоми, їх ефективність із точки зору поставлених завдань.

    При обговоренні проведеного відкритого заняття можливі, а подекуди й необхідні уточнюючі запитання, які повинні мати конкретний характер: про окремі прийоми та методи роботи, про конкретні тонкощі даного заняття тощо та, разом із тим, не відводити обговорення від поставленої мети.

    Обговорення рекомендується проводити в такій послідовності. Перш за все, безумовно, слово надається викладачу, який проводив відкрите заняття. Потім можуть виступити запрошені колеги, голова циклової комісії (методичного об’єднання), а вже після них – представник адміністрації навчального закладу (бажано відповідальний за методичну роботу), члени експертної чи атестаційної комісії.

    Таким чином, перше слово надається викладачу, який проводив заняття. Він повинен чітко розкрити мету та провідні завдання навчального заняття, обґрунтувати вибір методів і засобів, якість їх уживання, повідомити про свої критичні висновки із проведення навчального заняття та змісту підібраного навчального матеріалу; дати загальну характеристику рівня навчальних компетентностей, успішності учнів, місце уроку в системі занять, обґрунтувавши вибрані форми організації та типу уроку.

    Виступ учителя повинен допомогти присутнім зрозуміти його педагогічний задум, особливості вжитих ним методів і прийомів, що лежать в основі системи його роботи. Розгорнутий самоаналіз уроку не тільки продемонструє присутнім педагогічну й методичну обізнаність педагога, а й зумовить запитання, що виникли в ході уроку.

    Промовці повинні детально й об’єктивно розкрити переваги та недоліки заняття, звернути особливу увагу на досягнення цілей навчання, виховання й розвитку учнів, на ефективність методів, що вживались, доцільність використання різноманітної наочності (у т. ч. й мультимедійної), обладнання тощо. Необхідно ретельно оцінити заняття з позиції реалізації загальнодидактичних принципів. Обов’язково в ході обговорення треба відзначити недоліки, помилки, допущені в організації та змісті заняття, дати поради про вдосконалення системи роботи викладача в цілому.

    Останні виступаючі підбивають підсумки обговорення, відзначають, що було упущено попередніми виступаючими, дають оцінку прийомам і методам, що використовувались на занятті, відзначають глибину розкриття поставленої методичної мети відкритого навчального заняття та роблять висновки про доцільність використання представленого досвіду роботи.

    При аналізі промовці повинні оцінити виховну роль заняття, його значення для формування особистості учня, бо змістом та організацією будь-яке заняття повинно сприяти вихованню позитивних якостей особистості учнів.

    Тон обговорення мусить бути діловим і доброзичливим. Необхідно домогтись і підтримувати діловий обмін думками, дискусію, які викликають бажання не тільки оцінити критично роботу колег, а і творчо використовувати його досвід у своїй роботі.

    Після виступу присутніх, слово знову надається викладачу, який проводив заняття. Він відзначає, які зауваження сприймає, з чим він не згоден і чому, доводить власну точку зору.

    Добре організоване обговорення допомагає дійти єдиної думки у принципових методичних питаннях, упровадити результати відкритого заняття в педагогічну практику.

    Корисно, якщо всі присутні на відкритому занятті здають заповнені бланки аналізу навчального заняття голові циклової комісії або відповідальному за проведення заняття чи методисту.

    Комплект методичних розробок до відкритого навчального чи виховного заняття, його аналіз із наведеними висновками та пропозиціями складають певний структурний елемент передового педагогічного досвіду викладача.

    Система проведення відкритих занять повинна підтримувати все нове, передове, що народжується в діяльності педагогічного колективу, сприяти впровадженню у практику роботи навчального закладу прогресивних форм і методів навчання, розвитку й виховання учнів.

    Орієнтовний поурочний план уроку вивчення нового матеріалу

    Урок №..., дата проведення, клас чи група.

    Тема. Мета та завдання уроку. Педагогічна технологія або методична мета уроку.

    Тип заняття (вивчення нового матеріалу, закріплення отриманих теоретичних знань, відпрацювання вмінь і навичок, узагальнення навчальної інформації, оцінювання навчальних досягнень, комбінований урок тощо).

    Форма організації (рольова гра, семінарське заняття, проблемна лекція тощо).

    Домінуючі методи навчання, розвитку й виховання, що використовуються.

    Міждисциплінарні та міжпредметні зв’язки.

    Забезпечення уроку (заняття).

    План заняття

    I. Організаційна частина (1–2 хвилини). Перевірка присутніх, підготовка робочих місць тощо.

    II. Повідомле