Приветствую Вас Гость | RSS
Регистрация | Вход

Темы для Юкоз

Поделиться

Вхід на сайт

Оголошення

Гімназія №5

Відділ освіти

Теги
конкурси Гімназія новий рік свято новини Освіта Урок учні ЗНО ЗНО-2016 реєстрація ЗНО засідання МО методичне об'єднання ММО

Пошук

Календар
«  Травень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 14

Друзі мого сайту
  • Чугуївська гімназія№5
  • Освіта.ua
  • Відділ освіти Чугуївської міської ради
  • КВНЗ ХАНО
  • Департамент освіти Харківської облдержадміністрації

  • Час життя сайту

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Організація діяльності класного керівника

    Класний керівник у своїй роботі керується Конституцією України, Національною доктриною розвитку освіти України (мета та завдання сучасної освіти), Конвенцією про права дитини, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (наказ МОН України № 434 від 06.09.2000р.), регіональними програмами, нормативно-правовими актами.

    Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на виховання громадянина України, патріота своєї держави.

    Знання без виховання — це меч у руках божевільного.

    Д. Менделєєв

     Посадові обов'язки

    1. Призначення й завдання класного керівника

    Класний керівник -- це педагог-професіонал, який має бути:

    •  духовним посередником між суспільством і дити¬ною в засвоєнні основ людської культури;

    •  зацікавленим організатором відносин співпраці та різноманітних видів спільної діяльності класного колективу;

    •  небайдужим спостерігачем за індивідуальним розвитком учня з метою створення сприятливих умов формування його особистості, внесення необхідних педагогічних коректив у систему виховання (спільно із психологом) і процес соціалізації дитини;

    •  помічником, консультантом в організації повсякденного життя й діяльності, в усвідомленні соціально-економічного, політичного життя суспільства, в професійній орієнтації;

    •  творцем сприятливого розвивального морально-психологічного клімату в класі, що організовує з цією метою всі необхідні виховні дії з урахуванням індивідуальних особливостей учнів;

    •  координатором зусиль педагогічного колективу, родини, соціуму — усіх виховних сил суспільства, що впливають на становлення й розвиток особистості вихованців.

    Діяльність класного керівника є одним із вирішальних елементів виховного процесу, найважливішою ланкою у виховній системі школи, основним механізмом організації Індивідуального підходу до вихованців.

    Основне призначення класного керівника зумов¬лене сучасними завданнями, що постають перед суспільством,— максимальний розвиток кожної дитини, збереження її неповторності, розкриття її потенційних талантів і створення умов для духовного, розумового й фізичного вдосконалення.

    Виходячи з цієї мети основними завданнями класного керівника є такі:

    1.  Здійснення безпосереднього спостереження за індивідуальним розвитком дитини (підлітка, юнака, дівчини), створення оптимальних умов для формування кожної особистості, спрямованих на вільне й повне розкриття всіх здібностей учня та їхній розвиток спільно із сім'єю.

    2.  Вивчення нахилів, інтересів, обдарувань дитини з метою вибору для неї певного виду діяльності, в якій вона може досягти успіху.

    3.  Організація всіх видів індивідуальної, групової, колективної діяльності, що залучає учнів до суспільно-ціннісних відносин. Активна пропаганда здорового способу життя.

    4.  Сприяння вихованцям у дотриманні їхніх прав і свобод.

    5.  Створення класного колективу як виховного середовища, що забезпечує соціалізацію кожної дитини.

    6.  Організація взаємин та співпраці всіх виховних сил.

    2. Функції та зміст роботи класного керівника

    Розрізняють аналітичну, прогностичну, організаційно-координуючу та комунікативну функції. Аналітична функція передбачає:

    •  вивчення індивідуальних особливостей дітей і підлітків;

    •  вивчення та аналіз стану й умов родинного виховання кожного учня;

    •  аналіз та оцінка рівня вихованості кожної особистості й колективу у цілому;

    •  вивчення та аналіз становлення і формування класного колективу

    •  вивчення та аналіз виховних можливостей педагогічного колективу

    Прогностична функція має на меті:

    •  передбачення результату запланованої справи чи виховної діяльності;

    •  прогнозування рівнів індивідуального розвитку учнів;

    •  прогнозування етапів формування та становлення колективу;

    •  побудову моделі виховної підсистеми (мікросистеми), що відповідає виховній системі школи;

    •  визначення близьких і далеких перспектив життя й діяльності учнів, колективу;

    •  передбачення наслідків стосунків, що складаються в дитячому колективі (між вихованцями; між педагогами і вихованцями; між педагогами, вихованцями та їхніми батьками тощо).

    Організаційно-координуюча функція полягає у:

    •  вивченні особливостей розвитку кожної дитини, її особистісних рис, емоційного самопочуття, фіксуванні всіх відомостей в психолого-педагогічній карті;

    •  допомозі вихованцям у навчальній діяльності;

    •  допомозі й співпраці в плануванні та організації суспільно важливої діяльності дітей і підлітків відповідно до вікових потреб і вимог класного життя;

    •  допомозі й співпраці в діяльності органів класного самоврядування з метою прищеплення навичок самоорганізації, відповідальності, готовності й вміння приймати рішення;

    •  індивідуальному впливі на кожного учня й колектив як на суб'єктів цієї діяльності;

    •  сприянні вихованцям в отриманні додаткової освіти за допомогою системи гуртків, клубів, секцій, об'єднань, що організуються як у школі, так і поза нею;

    •  створенні умов для самовиховання й саморозвитку особистостей вихованців, організації спільно зі шкільним психологом психологічної просвіти учнів;

    •  захисті прав і свобод вихованців;

    •  організації взаємодії із сім'ями учнів, а саме: проведенні батьківських зборів, консультацій для батьків, залученні батьків до допомоги школі, здійсненні термінового контакту з батьками у випадку надзвичайних ситуацій, що загрожують здоров'ю та життю дітей;

    •  організації взаємодії в роботі малої педради з проблем учнів свого класу, відвідуванні уроків учителів-предметників;

    •  участі у роботі педагогічних рад, адміністративних й методичних нарад;

    •  співробітництві з позашкільними виховними уста¬новами;

    •  сприянні професійному самовизначенню випускника, підведенні його до свідомого вибору професії;

    •  стимулюванні творчої інноваційної діяльності учнів і педагогів, батьків учнів; координуванні виховних

    зусиль педагогів класу, психологів, Інших соціальних працівників;

    •  відповідальності за життя, здоров'я та безпеку дітей під час позашкільних заходів;

    •  організації харчування. трудових справ (чергування в класі, школі та ін.), -організації літньої трудової практики;

    •  веденні документації (класного журналу, обліку відвідування, особових справ учнів, планів роботи класного керівника), у перевірці щоденників учнів;

    •  участі у створенні оптимальних матеріально-побутових умов для позашкільної діяльності, виховної роботи.

    Комунікативна функція передбачає:

    •  допомогу в установлені й регулюванні міжособистісних стосунків у дитячому та підлітковому середовищі, у розвиткові спілкування, в адаптації дитини у колективі, завойовуванні нею визнання однолітків, набутті нею відповідного статусу серед них;

    •  створення оптимальних взаємин «учитель — учень», «учитель — батьки», «батьки — учень»;

    •  допомогу учням в налагоджуванні відносин з оточуючими, соціумом;

    •  сприяння формуванню й підтримуванню оптимального психологічного клімату для колективу в цілому і для кожного окремого вихованця в класі.

    3. Обов'язки класного керівника

    Класний керівник як адміністративна особа зобов'язаний:

    •  організовувати навчально-виховний процес у класі;

    •  залучати учнів до систематичної діяльності в класному й загальношкільному колективі, а також налаштовувати стосунки з іншими групами й колективами;

    •  вивчати вихованців та умови їхнього життя;

    •  фіксувати відхилення в розвитку й поведінці учнів, здійснювати психологічно та педагогічне обґрунтвану корекцію, у складних випадках інформувати адміністрацію;

    •  надавати допомогу вихованцям у вирішенні життєвих проблем;

    •  сприяти соціальному й правовому захисту дитини;

    •  вести документацію, що відображає перебіг і результативність виховної роботи (особові справи, класний журнал), контролювати ведення учнями щоденників;

    •  залучати до виховної діяльності вчителів-предметників, батьків, спеціалістів у різних галузях науки й мистецтва;

    •  постійно підвищувати рівень своєї кваліфікації з питань педагогіки, психології.

    4.  Повноваження класного керівника

    Класний керівник має право:

    •  здійснювати контроль відвідування занять учнями свого класу;

    • регулярно отримувати інформацію щодо фізичного й психічного здоров'я дітей;

    • здійснювати контроль навчальних досягнень кожного учня, відзначати успіхи та невдачі з метою надання вчасної допомоги;

    •  координувати роботу вчителів-предметників, що здійснюють виховний вплив на учнів класу, за допомогою педагогічних консиліумів, малих педрад та інших форм корекції;

    •  визначати (розробляти, створювати спільно із психологом, соціальними і медичними працівниками) про грами індивідуальної роботи з учня ми та їхніми батьками;

    •  запрошувати батьків (осіб, що їх заміняють) до навчального закладу;

    •  брати участь у роботі структур шкільного самоврядування;

    •  висувати ініціативу, вносити пропозиції щодо вдосконалення діяльності школи, виступати з діловою й конструктивною критикою, пропонувати до розгляду адміністрацією та педагогічною радою узгоджені із колективом класу пропозиції;

    •  відмовлятись від доручень, що не входять до кола його обов'язків;

    •  визначати самостійно індивідуальний режим роботи з дітьми;

    •  здійснювати дослідно-експериментну й методичну роботу з різних проблем виховної діяльності;

    •  створювати власні виховні системи й програми, виявляти творчий підхід, упроваджуючи нові форми й прийоми виховання, що мають відповідати єдиному принципові «не завдай шкоди»;

    •  обирати форму підвищення фахового рівня (система безперервної освіти педагогічних кадрів, групові й колективні форми методичної роботи тощо). Класний керівник не має права:

    •  принижувати особисту гідність вихованця, ображати його у будь-який спосіб, словом (навішування ярликів тощо) або дією;

    •  використовувати оцінку (бал) як засіб покарання учня;

    •  зловживати довірою вихованця, свідомо вводити його в оману, порушувати дану учневі обіцянку тощо;

    •  використовувати родину (батьків, інших родичів) з метою покарання дитини.

    5. Форми роботи класного керівника

        Класний керівник прогнозує, аналізує та організовує щоденне життя й діяльність учнів свого класу. Під час цього процесу слід ураховувати, що:

    •  діти не тільки готуються до майбутнього дорослого життя, а живуть реальним життям;

    •  буття вихованців має бути цікавим і повноцінним, таким, що відповідає їхнім запитам, заповненим різноманітними вилами діяльності

    (і не тільки навчальної, а ще й трудової, громадське значущої, творчої тощо), які мають пізнавальне, емоційно-вольове й дієво-практичне спрямування;

    •  кожен учень має знайти собі справу до душі, відчути успіх, упевненість у своїх силах, без чого неможливо сформувати усвідомлення гідності й моральної стійкості людини;

    •  під час вибору форм і методів виховної роботи обов'язково слід ураховувати специфічні особ¬ливості дітей і дорослих, у першу чергу педагогів і батьків, у виховному процесі.

             З-поміж великого розмаїття форм колективної та групової діяльності класний керівник має визнавати пріоритетними такі:

    •  дискусійні, ігрові, ті, що передбачають змагання;

    •  творчі;

    •  тренінгові;

    •  психологічні (такі, що спрямовані на самоусвідомлення дитини).

    Форми роботи мають бути не тільки різноманітними й цікавими, вони повинні відповідати конкретним цілям виховання.

    6. Критерії оцінювання роботи класного керівника

            Робота класного керівника оцінюється за такими критеріями:

    •  ступінь зростання вихованості, інтелектуального, морального, естетичного, правового розвитку учнів, розширення їхнього світогляду

    •  упорядкованість життєдіяльності класу;

    •  рівень сформованості й розвитку класного колективу;

    . • соціальна захищеність кожного члена класного колективу;

    •  реальне зростання вихованості й загальної культури учнів;

    •  активність позиції класного керівника;

    •  участь у дослідно-експериментальній роботі;

    •  залучення батьків учнів до справ класу;

    •  педагогічна майстерність класного керівника, його життєва позиція.

     • регулярно отримувати інформацію щодо фізичного й психічного здоров'я дітей;

    Як організувати навчальну діяльність класного колективу

             Робота класного керівника з організації навчаль¬ної діяльності класного колективу становить істотну частину його виховної діяльності в цілому.

    Дана робота складається з таких завдань:

    •  допомога учням і вчителям у досягненні високого рівня організованості;

    •  формування навчальної мотивації та розвиток загальнонавчальних навичок учнів;

    •  підтримка в учнів інтересу до навчання, впевненості в значенні високого рівня знань;

    •  розвиток пізнавальних інтересів;

    •  здійснення індивідуального підходу до учнів;

    •  залучення батьків до організації навчальної роботи.

    Форми реалізації цих завдань такі:

    •  оптимальне розташування учнів у класі на уроці;

    •  відвідування уроків учителів-предметників (не менше двох разів на чверть із кожного предмета);

    •  проведення циклу класних годин із серії «Вчись учитися», на яких необхідно знайомити дітей із прийомами розвитку уваги, пам'яті, вчити їх раціонально будувати свою навчальну діяльність;

    •  проведення підсумкових класних годин один раз на чверть, на яких дітей учать підбивати підсумки,

    аналізувати причини успіхів і невдач, намічати нові реальні цілі;

    •  організація й проведення навчальних екскурсій, предметних ігор, конкурсів, предметних тижнів;

    •  залучення учнів класу до участі в турнірах, олімпіадах, інтелектуальних марафонах, заохочення переможців;

    •  залучення батьків до проведення бесід, лекцій, навчальних екскурсій, профорієнтаційної роботи, до надання психологічної допомоги, до роботи предметних гуртків, до допомоги окремим учням класу з окремих предметів;

    •  залучення учнів до науково-дослідної роботи.

    Як організувати роботу з учителями-предметниками в класі

              Класний керівник — директор у своєму класі, тому від того, як він зуміє організовувати роботу з учите¬лями-предметниками, багато в чому залежить стан навчальної роботи в класі, успішність учнів класу, рівень комфортності для кожного школяра.

    Завдання в цій роботі такі:

    •  координація діяльності учителів-предметників з метою дотримання єдності вимог і ліквідації перевантаження учнів;

    •  допомога вчителю-предметнику в роботі з розвитку пізнавальних інтересів школярів;

    •  сприяння індивідуальному підходу до учнів у процесі навчання (допомога невстигаючим, підтримка сильних учнів);

    •  сприяння контактові вчителів-предметників з батьками учнів.

    Форми реалізації цих завдань такі:

    •  систематичне відвідування уроків учителів-предметників (1—2 рази на тиждень);

    •  організація малих педрад;

    •  організація за необхідності педагогічних консиліумів з метою здійснення індивідуального підходу до окремих учнів;

    •  складання графіка контрольних робіт і відстеження його виконання протягом чверті;

    •  запрошення вчителів, що працюють у класі, на батьківські збори й на педради за підсумками чверті, а також на бесіди з батьками окремих учнів;

    •  координація впливу вчителів класу на окремих учнів і на клас у цілому;

    •  участь в організації й проведенні навчальних екскурсій, предметних ігор, конкурсів, олімпіад, інтелектуальних марафонів, предметних тижнів тощо.

    Класному керівникові необхідно відвідувати щонайменше один-два уроки на тиждень у своєму класі. Відвідуючи уроки, класний керівник має таку мету:

    •  підвищення рівня успішності учнів класу;

    •  спостереження за організацією класного колективу на уроці;

    •  дотримання однакових вимог до учнів;

    •  відстеження навантаження учнів із метою подо¬лання їх перевантаження домашніми завданнями;

    •  здійснення індивідуального підходу до учнів різних категорій: обдарованих, невстигаючих, хронічно хворих.

             Під час відвідування уроків своїх колег радимо дотримуватися деяких правил:

    •  збираючись на урок до колеги, попередьте його заздалегідь, спитайте дозволу, обов'язково дайте зрозуміти, що ви йдете на урок не з інспекторською перевіркою, а з бажанням побачити роботу учнів на уроці, допомогти тим, кому це необхідно;

    •  під час відвідування уроку стежте не стільки за змістом, скільки за роботою учнів, рівнем їх інтересу, увагою, участю в уроці, рівнем організації класу;

    •  зверніть увагу на форми спілкування вчителя з класом, на здійснення ним індивідуального підходу, на дотримання ним єдності вимог до учнів, на дозування домашнього завдання, на доступність пояснення;

    •  стежте за тим, як поводяться діти (наскільки вони готові до уроку, наскільки зацікавлені, уважні, які особистісні якості виявляють);

    •  ідучи з уроку, не забудьте подякувати колезі, постарайтеся відзначити щось позитивне в уроці, критичні зауваження висловлюйте обережно й в абсолютно коректній формі.

                 Під час відвідування уроку майте на увазі, що Ваше становище неоднозначне: з одного боку, Ви — колега й повинні бути доброзичливим, з іншого боку, Ви -«директор» у своєму класі й зацікавлені в тому, щоб Ваших вихованців учили добре. Якщо у Вас виникли серйозні претензії до колеги, обговоріть це питання з адміністрацією, при цьому зберігаючи абсолютну доброзичливість.

              Для зручності оцінювання відвідування уроку складіть таблицю й оцініть кожний параметр за 5- або 10-бальною системою. Наприкінці таблиці занотуйте спостереження за окремими учнями.

            Таблицю зручно зробити на окремому аркуші, розмножити за допомогою ксерокса і заповнювати на кожному уроці, групуючи за предметами.

    Таблиця 1 Відвідування уроку вчителя-предметника в класі

    Дата                 Урок           Предмет            Учитель          

    Спостереження         Оцінка в балах          Примітки

    Діяльність учителя;

     • доступність пояснення;

    • форми спілкування;

    • дотримання єдності вимог;

    • здійснення індивідуаль¬ного підходу;

    • дозування домашнього завдання                          

    Діяльність учнів;

    • підготовленість до уроку;

    • зацікавленість;

    • увага;

    • рівень організації                 

    Замітки про діяльність окремих учнів Загальна оцінка уроку________