Приветствую Вас Гость | RSS
Регистрация | Вход

Темы для Юкоз

Поделиться

Вхід на сайт

Оголошення

Гімназія №5

Відділ освіти

Теги
конкурси Гімназія новий рік свято новини Освіта Урок учні ЗНО ЗНО-2016 реєстрація ЗНО засідання МО методичне об'єднання ММО

Пошук

Календар
«  Квітень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 14

Друзі мого сайту
  • Чугуївська гімназія№5
  • Освіта.ua
  • Відділ освіти Чугуївської міської ради
  • КВНЗ ХАНО
  • Департамент освіти Харківської облдержадміністрації

  • Час життя сайту

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Про проведення Першого уроку у 2014/2015 н.р. (Лист Міністерства освіти і науки України від 01.08.2014 № 1/9 - 388 19/8/2014
    Опис файлу відсутній.
     Завантажити [.zip | 16Kb]

    Планування роботи класного керівника

     

                Для деяких класних керівників планування є не дуже приємною, легкою й зрозумілою  бажання й уміння створити систему виховної роботи з класом.

                  Розпочинаючи планування своєї роботи, класами керівник насамперед повинен усвідомити місце і суть цього плану в його системі діяльності, тобто відповіді на питання: навіщо? як саме? що саме тамувати?

                   Спершу необхідно опрацювати нормативну базу: Декларацію прав людини, Конвенцію про права дитини, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепцію виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (затверджене наказом Міністерства освіти і науки України 06.09.2000 р.) та ін.

             Слід також зауважити, що якісне планування виховної роботи — не лише особиста справа класного керівника. У цьому процесі передбачається плідна співпраця педагога, учнівського колективу, батьків і громадських організацій, яких об'єднує спільна мета — зробити шкільне життя цікавим, корисним, творчим.

     Процес планування

      Перед початком розгляду окремих етапів планування пропонуємо ознайомитись із певними вимогами, або правилами, планування:

    1.  Виховні заходи повинні враховувати вік учнів.

    2.  Кожен захід має бути спрямований на конкретний кінцевий результат, розв'язання певних виховних завдань.

    3.  Планування має бути системним.

    4.  Планування має враховувати цілі й завдання виховної системи навчального закладу, думки учнів класу та їхніх батьків.

    5.  План має базуватись на аналізі системи виховної роботи, що проводилась у Києві в минулому році. (Новопризначений класний керівник у ході вивчення роботи попередника матиме змогу розвивати існуючу систему виховної роботи, вдосконалюючи та доповнюючи її.)

    6.  Чільне місце у плані мають посісти заходи, що є традиційними для школи, ускладнюватись і дещо змінюватись може лише ступінь участі в них учнів класу.

    7. Аналізуючи виховну роботу за минулий рік, класний керівник повинен виявити існуючі в колективі проблеми, їх необхідно буде вирішити у поточному році.

    &. Заплановані позакласні заходи повинні бути цікавими й розвивальними, різноманітними за формою та змістом.

    9. У плані мають відображуватись дати, пов'язані з історією людства, держави, міста, району (в якому розташована школа), школи тощо.

    10. У складанні плану виховної' роботи мають брати участь і діти, і їхні батьки.

             Під час аналізу виховної діяльності за минулий період педагог має з'ясувати, що було зроблено, а саме:

    1) які заходи проводились (кількість, форми і мето¬ди), якою була їхня результативність і вплив на клас та кожного учня окремо;

    2) як проводилась робота з органами самоврядування (загальна активність й окремі активісти);

    3) як відбувалася взаємодія з батьками (форми роботи, їхня активність, найактивніші батьки);

    4) як організовувалась робота із громадськістю (які структури були задіяні, форми роботи, ефективність);

    5) висновок (які завдання були вирішені, чого не вдалось досягти й чому саме).

           Зробивши висновок,  класний керівник з'ясовує стратегічні питання майбутньої роботи: над чим необхідно працювати, які цілі й завдання слід ставити на майбутнє. Цілі визначають принципи, зміст, форми й методи діяльності педагога. Формуючи цілі, класний керівник враховує побажання учнів.

         На цьому етапі доцільно проводити опитування та анкетування всіх учасників виховного процесу.

        Таке дослідження доцільно проводити не на початку навчального року, а наприкінці, коли підбиваються підсумки роботи за навчальний рік, визначаються завдання майбутньої діяльності класу й класного керівника.

                Вивчення ставлення дітей до справ класу можна проводити по-різному. Можна, наприклад, запропонувати учням згадати всі справи класу, в яких вони брали участь, і записати їх на шкільній дошці.а потім попросити виділити із цього списку класних справ:

    а)  найцікавіші;

    б)  найзначуші;

    в)  найнудніші;

    г)  найкорисніші.

             Зібравши цю інформацію, класний керівник одержує можливість заздалегідь визначити, що можна включити до плану виховної роботи майбутнього року, а що зовсім не годиться й не може бути використано.

               Аналізуючи підсумки роботи за кожен семестр і результати навчального року в цілому, можна скористатися таким дослідженням, як рейтинг класних і шкільних справ. Учням надається перелік усіх класних і шкільних заходів за навчальний семестр та пропонується уважно переглянути цей список і проранжирувати (розставити за ступенем значущості для себе) всі перелічені в списку заходи. Заходи, які більшість дітей ставлять на останні місця, необхідно виключити зовсім або змінити їх структуру та зміст.

                  Для вивчення ставлення учнів до позакласної діяльності можна використати й анкетування.

     

    Анкета «Життя класу очима учнів»

    1.  Які заходи в класі тобі сподобалися в цьому році?

    2.  Які заходи в школі тобі сподобалися в цьому році?

    3.  Які заходи в класі тобі не сподобалися в цьому році?

    4.  Які заходи в школі тобі не сподобалися?

    5.  У яких заходах ти брав (брала) участь?

    6.  У яких заходах не брав (брала) участь, але хотів (хотіла) б це зробити?

             Наприкінці навчального року можна запропонувати учням написати незвичайний міні-твір. Класний керівник звертається із проханням до учнів: «Діти! І я, і ви протягом усього навчального року не помітили, що в нашому класі поруч із нами існувала людина-невидимка. Вона була з нами на уроках і в їдальні, на перервах і на класних заходах, вона була з нами по всіх усюдах. Як ви вважаєте, яким вона побачила життя нашого класу, на що звернула увагу, а на що — ні, що її могло порадувати, а що — засмутити. Подумайте й напишіть невеликий твір-роздум «Мій клас очима людини-невидимки». Може, це допоможе нам щось змінити в нашому житті, зробити його більш чесним і кращим, добрішим і цікавішим».

                  Учні не повинні в обов'язковому порядку підписувати свої твори. Вони можуть їх підписати псевдо¬німами: вигаданими прізвиськами, іншими іменами, назвами квітів тощо. Ці твори можна використовувати під час планування виховної роботи та підготовки класних заходів.

               Дуже важливо проводити аналіз кожного позакласного заходу, кожної справи, що проводиться. Для цього можна скористатися дуже простою, але інформативною діагностикою.

    На маленьких аркушах, що отримує кожен учень класу, зображені такі знаки: «!», «...»,  «?» , «- ».

                 Учні вибирають той знак, який, на їхню думку, найточніше відбиває результат проведеного заходу, й обводять його кружечком.

    «!» — позакласний захід був цікавим, важливим, потрібним;

    «?» — позакласний захід викликає багато питань і здивувань;

    «...» — учень був стороннім спостерігачем у заході, що проводився;

    «-» — захід був нецікавим і формальним.

               Класний керівник збирає «анкети» й на окремому аркуші виводить загальний результат.

    Такі аркуші можна оформляти після кожного позакласного заходу, а наприкінці року для підбиття за¬гальних підсумків роботи класу — наклеїти всі аркуші з аналізом заходів на аркуш ватману.

              На останніх у навчальному році батьківських зборах батькам теж необхідно запропонувати відповісти на запитання, які дозволять оцінити результативність виховної роботи із класом очима батьків.

     

    Анкета «Виховна робота в класі очима батьків»

    1. Які заходи класу й школи сподобалися Вашій ди¬тині в цьому році?

    2. Які заходи класу й школи сподобалися Вам?

    3. Які заходи класу й школи Вам не сподобалися?

    4. Які заходи класу й школи не сподобались  Вашій дитині та чому?

    5.  У яких заходах класу й школи міг би (могла б) брати участь ваш син (донька) у наступному році?

    6.  У яких заходах класу й школи могли б Ви взяти участь у наступному році?

    7. Які заходи Ви хотіли б запропонувати до майбут¬нього плану виховної роботи?

    8. На що класний керівник повинен звернути увагу у виховній роботі в наступному році?

    9. Які традиції, на Ваш погляд, необхідно розвивати в колективі учнів у майбутньому навчальному році?

    10. Які спільні заходи для дітей і батьків Ви хотіли б запропонувати на майбутній навчальний рік?

               Таке анкетування допомагає класному керівникові поглянути на процес виховання учнів у класі по-новому, дозволяє глибше та серйозніше проаналізувати свою діяльність, та й у батьків такі опитування ви¬никають і зацікавленість, і відповідальність. У них формується поважне ставлення до класного керівника ,якому небайдужий внутрішній світ їхніх дітей. Відчувши зацікавленість класного керівника до себе, батьки із задоволенням відгукуються на будь-яку справу    прагнуть до співпраці й партнерства у виховній  роботі в класі.

    Якщо класний керівник тільки починає працювати із класом, розмірковує над тим, яке місце має посісти його клас у школі, можна запропонувати батькам пригадати часи свого учнівства в школі, у класному  колективі. Для досягнення цієї мети слід поставити їм  на перших батьківських зборах чи під час індивідуальної співбесіди такі запитання:

    1.  Які спогади пов'язані у Вас зі школою і колишнім класом?

    2. Які цікаві заходи були у Вашому шкільному житті?

    3. Які традиції та звичаї були у Вашому класі, що мо¬гли б стати актуальними для сьогоднішніх учнів?

    4.  Якими моральними уроками свого шкільного життя Ви хотіли б поділитися із сьогоднішніми

                Отже, класний керівник, вивчивши планування виховної роботи школи, особливості класу, батьківського колективу, означивши позакласні заходи, які хотілося б провести, може розпочинати складання плану, вдавшись до допомоги учнів.