Приветствую Вас Гость | RSS
Регистрация | Вход

Темы для Юкоз

Поделиться

Вхід на сайт

Оголошення

Block title

Гімназія №5

Відділ освіти

Теги
конкурси Гімназія новий рік свято новини Освіта Урок учні ЗНО ЗНО-2016 реєстрація ЗНО засідання МО методичне об'єднання ММО

Пошук

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 16

Друзі мого сайту
  • Чугуївська гімназія№5
  • Освіта.ua
  • Відділ освіти Чугуївської міської ради
  • КВНЗ ХАНО
  • Департамент освіти Харківської облдержадміністрації

  • Час життя сайту

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

     

    Психолого-педагогічний семінар-практикум на тему особистісне зростання вчителя

    Мета. Ознайомлення вчителів з формами та методами інтерактивної взаємодії, сприяння мотивації вчителя до самовдосконалення у різноманітних сферах життя, ознайомлення та практика застосування прийому «Я — висловлювання» у спілкуванні, створення позитивного психологічного клімату в педагогічному колективі шляхом актуалізації установки вчителя на цінність самореалізації у своїй професії.

    Кількість осіб: 25—30.

    Час проведення: 2—2,5 години.

    Матеріали. Липкий папір для приміток; картинки із зображенням ситуацій у спілкуванні вчителя з учнями, з учителем, з представником адміністрації, де написане висловлювання однієї людини, реакція іншої в діалозі залишається відкритою; картки з написами умовних сфер життя (беруть 5 сфер, хоч можна виділити більше), картки презентації висловів для реклами професії вчителя, різнокольорові квадратики для розподілу людей за групами (5 кольорів для п'яти груп по 5—6 осіб). На кожному з п'яти столів — квадратик певного кольору, ручки, маркери. На столі ведучого або асистента ведучого скотч і ножиці для кріплення карток із відповідями кожної групи на дошку.

    План.
    1. Збір учасників.
    2. Відкриття семінару.
    3. Розподіл учасників на групи.
    4. Актуалізація правил роботи у групах.
    5. Робота в групах. Вправа «Очікування від семінару».
    6. Вправа «Особистісне зростання учителя».
    7. Вправа «Ситуація».
    8. Вправа «Я-висловлювання».
    9. Вправа «Реклама професії вчителя».
    10. Підсумки семінару.
    11. Завершальна вправа «Тепло наших рук»

    Хід роботи.
    1. Збір учасників (10 хв.).
    2. Відкриття семінару. Ознайомлення з темою та планом семінару-практикуму. Слово психолога про поняття особистісного зростання і його специфіку у професії вчителя (5—7 хв).
    3. Розподіл учасників на групи з метою актуалізації досвіду інтер­активної взаємодії. Ведучий або асистент перед входом до кабінету пропонує кожному учаснику витягти з коробки квадратик певного кольору, сісти за стіл, де лежатиме такий самий квадратик (2—5 хв.).
    4. Актуалізація правил роботи у групах (5 хв.).
    5. Робота в групах. Вправа «Очікування від семінару»:

    Ведучий. Нашу психологічну та педагогічну роботу можна уявити як мальовничий та різноманітний прикарпатський ліс, де ми набуваємо досвіду, то йдучи протоптаними широкими дорогами, то блукаючи стежками особистих пошуків, то усамітнюючись, то виходячи на яскраві, освітлені нашим покликанням галявини, щоб розпалити з колегами вогнище надії, взаємоповаги та розуміння.

    Тож уявімо собі, що ми вийшли на одну з численних галявин, де на ґрунті наших завдань та очікувань виростають барвисті квіти професій­ного досвіду. Адже вчитель — це, насамперед, той, хто завжди вчиться.

    Тож прошу кожного з вас записати ваші очікування від сьогоднішнього семінару й визначитися, хто з групи їх репрезентує. Представники груп по черзі ознайомлюють учасників з очікуваннями від семінару. Підсумки фіксують на дошці.

    Мета вправи. Налаштовування на групову взаємодію та актуалізація особистісної мотивації до участі у семінарі. Установка на фіксацію та аналіз отриманого на семінарі досвіду (5—10 хв).

    Вправа «Особистісне зростання учителя»

    Кожна група отримує завдання скласти невеличку програму особистісного зростання вчителя за однією з п'яти умовних сфер життє­діяльності людини: духовною, фізичною, емоційною, інтелектуальною, соціальною. Представники груп репрезентують думку групи щодо реалізації вчителя у певній сфері. (Ведучий пропонує вибрати картки навмання, перевернувши їх зворотною стороною.) Після презентації картки з нотатками вивішують на дошку (20—30 хв.).

    Розвиток інтелектуальної сфери (обізнаність, фаховість, розумова активність, пізнавальні здібності):
    1. Найуразливіші місця в інтелектуальній сфері життя вчителя.
    2. Для чого вчителю необхідно постійно поглиблювати професійні знання та загальну обізнаність? Що це дає його особистості?
    3. Що вчителю бажано робити систематично для розвитку інтелекту­альної сфери (крім ознайомлення з фаховою літературою)?

    Розвиток емоційної сфери:
    1. Негативні емоції, які відчуває вчитель майже щодня.
    2. Що означає для вчителя бути «молодим душею»?
    3. Які емоції вчителя сприяють гармонійному сприйняттю світу? Як учитель може допомогти собі частіше відчувати ці емоції?

    Розвиток фізичної сфери (здоров'я, фізична культура, нервова система):
    1. Що з фізичної сфери зазнає найбільшого впливу, навантаження під час педагогічної діяльності? Чому?
    2. Чим бажано займатися вчителю для покращення здоров'я?
    3. Чим корисний розвиток фізичної сфери для професійної та особистісної реалізації вчителя?

    Розвиток духовної сфери:
    1.Внутрішні та зовнішні причини появи у вчителів станів апатії, тривожності, агресії.
    2. Як духовність може допомогти вчителю в роботі, у ставленні до робочих ситуацій?
    3. Що бажано робити вчителю, щоб духовно розвиватися?

    Розвиток соціальної взаємодії (вміння конструктивно спілкуватися):
    1. Як позначається робота у школі на спілкуванні з людьми за її межами?
    2. Найголовніші, на вашу думку, критерії ефективності взаємодії в системах: «вчитель — вчитель»; «вчитель — учень»; «вчитель — керівник».
    3. Які найважливіші риси необхідні вчителю для створення робочої атмосфери на уроці?
    4. Що позитивного в досвіді людського спілкування дає робота з дітьми?

    Вправа «Ситуація»

    Кожній групі роздають картки, де намальовані ситуації зі шкільного життя. Групі треба визначити, як у цій ситуації реагуватиме та почувати­меться вчитель у стані: невпевнено-залежому, впевнено-асертивному, невпевнено-агресивному. Після презентації картки з нотатками вивішу­ють на дошку.

    Інструкція. Розгляньте малюнок. Уявіть ситуацію, яка зображена на ньому. Напишіть три варіанти реагування вчителя залежно від певного емоційного стану:

    • невпевнено-залежна реакція (ти+, я-);
    • агресивно-захисна реакція (ти-, я+);
    • впевнено-асертивна реакція (ти+, я+).

    Запитання ведучого до групи:

    • Як, на вашу думку, розвиватимуться події у трьох варіантах?
    • Який стиль поведінки найбільше сприяє збереженню почуття гідності як вагомої складової конструктивної взаємодії та запоруки психічного здоров'я вчителя?
    • Як з часом подолати почуття провини у разі неадекватного реагування? Які можливі варіанти?

    Ведучий. Від усвідомлення до застосування на практиці впевнено-асертивної поведінки пролягає шлях досвіду особистісного зростання. У попередній вправі ми з'ясували, що тільки гармонійний розвиток багатьох сфер життя може принести людині почуття впевненості у своїх силах у будь-якій професійній ситуації.

    Ми, працівники освіти, маємо щастя, не покидаючи приміщення школи, отримати фахову консультацію з питань, пов'язаних із розвитком кожної сфери нашої життєдіяльності за умови наявності конструктивної взаємодії в педагогічному колективі. Основою такої взаємодії є певні навички конструктивного спілкування. У рамках цього семінару ми спробуємо розглянути дієвість «Я-висловлювання» у спілкуванні учасників навчально-виховного процесу (20—30 хв.).

    Вправа «Я-висловлювання»

    Практичний психолог ознайомлює вчителів з поняттям «Я-висловлювання», наводить приклад успішного застосування цього прийому як у вербальній взаємодії, так і у формуванні позитивних установок у мисленні. Групам роздають картки із зображенням шкільних ситуацій, учителі моделюють і доповнюють ці ситуації так, щоб персо­нажі, зображені на картках, застосовували «Я-висловлювання». Після цього група робить прогноз подальшого розвитку подій. Після презентації думки групи з приводу завдання картки з нотатками вивішують на дошку.

    Ведучий спонукає учасників зробити висновок, що такий тип вираження своїх думок сприяє профілактиці конфліктів, що, у свою чергу, покращує взаємодію в педагогічному колективі та сприяє особистісному зростанню вчителя (15—20 хв.).

    Вправа «Реклама професії вчителя»

    Мета: установка на позитивний зміст реалізації людини як педагога, сприяння створенню доброзичливої, творчої, атмосфери в педагогічному колективі (10—15 хв.).

    Учасники кожної групи рекламують професію вчителя. Після презентації думки групи щодо завдання картки з нотатками вивішують на дошку.

    Підсумки семінару

    Практичний психолог просить учасників звернути увагу на дошку, де «на ґрунті наших очікувань, виросли різноманітні та різнобарвні квіти досвіду сьогоднішньої взаємодії».

    Психолог просить висловитися учасників щодо реалізації їхніх очікувань від семінару (10—20 хв.). Цю вправу бажано проводити індивідуально, якщо учасників — 10—12, або давати час групі на обговорення й вислуховувати представників кожної групи, якщо семінар проходить у рамках психологічної педради колективу невеликої школи або серед класних керівників та адміністрації великої школи, коли участь бере значно більша кількість вчителів.

    Завершальна вправа «Тепло наших рук»

    Учасникам пропонують перед виходом потиснути колегам руки і коротко висловити особисті побажання, які починатимуться з вислову: «Я вірю...».

     

    Інноваційні форми роботи з обдарованими дітьми

     

    Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям. Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації. Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навч анні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер. Вищеперелічені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечорах любителів літератури, історії, фізики, хімії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо. Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять.

            Помітна роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей належить Малій академії наук України, її територіальним відділенням.

     

    Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми

    1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

    2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.

    3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.

    4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

     

    Якості, якими має володіти вчитель

    для роботи з обдарованими дітьми.

    1. Бути доброзичливим і чуйним.

    2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.

    3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

    4. Мати широке коло інтересів.

    5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.

    6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.

    7. Мати живий та активний характер.

    8. Володіти почуттям гумору.

    9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.

    10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

    11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

    12. Володіти емоційною стабільністю.

    13. Уміти переконувати.

    14. Мати схильність до самоаналізу.

     

    Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

    1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

    2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.

    3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

    4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.

    5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

    6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

    7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

    8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

    9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість. 

    10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

    11. Розсіюй страх у талановитих дітей.

    12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.

    13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

    14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.

    15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.

    16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.

    17. Вчи доводити починання до логічного завершення.

    18. Впливай особистим прикладом.

    19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

    20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

    21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних

    видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.

    22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.

    23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

    24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

    25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).