На цьому етапі здійснюється визначення ролі виховної справи в житті колективу; висунення конкретних виховних завдань, варіантів різних справ, які будуть запропоновані вихованцям на вибір у вступній бесіді. Іншими засобами визначенню можливої колективної справи можуть бути: розвідка цікавих справ, проведення анкет-пропозицій.

Зміст діяльності вихованців:

1. Обговорення мети майбутньої діяльності: навіщо? що це нам дасть?

2. Висунення й обговорення варіантів майбутньої справи (запропонованих учителем або учнями): що і для кого зробимо? коли? хто буде брати участь? разом із ким будемо робити?

Зміст діяльності та позиція вихователя:

1. Аналіз даних психолого-педагогічної діагностики: потреби особистісного розвитку (інтересів і нахилів) учнів; проблеми психосоціальної дезадаптації школярів, їхнього місця в системі міжособистісних взаємин.

2. Визначення мети й завдань виховного впливу:

• відкрита мета (поставлена перед учнями) — особистісно значуща для учнів, пов'язана з їхніми інтересами;

• прихована мета (педагогічна) — пов'язана з формуванням окремих якостей, корекцією дезадаптивної поведінки школярів.

Етап II. Колективне планування виховного заходу

Суть колективного планування — здійснити добір доцільних варіантів (різних форм) виховного заходу; колективне обговорення цих варіантів, вибір майбутньої творчої справи. Планування відбувається на загальних зборах колективу. 20-14

Зміст діяльності вихованців:

1. Учні розбиваються на мікрогрупи (5-7 осіб). Підстави для такого розподілу можуть бути різні: хто з ким спілкується, за сферами інтересів, дозвільних занять: за кольором очей;.за місяцями народження; за жетонами тощо.

2. Робота учнів у мікрогрупах — висування ідей, внесення пропозицій до змісту майбутньої справи: як краще її організувати? кому брати участь (усьому колективу, окремим мікрогрупам чи зведеній бригаді добровольців)? хто керуватиме (рада колективу, спеціальна рада справи, що складається з представників усіх мікрогруп, командир зведеної бригади)? де і коли краще провести цю справу?

3. Добір мікрогрупою найбільш цікавих і вдалих пропозицій у ході загального обговорення.

4. Визначення плану проведення творчої справи: з яких частин складатиметься? які конкурси, сторінки, розділи включатиме? які ролі будуть виконувати учні під час проведення заходу?

5. Вибори ради справи: хто відповідатиме за підготовку й проведення заходу?

В результаті колективного планування справи учні, по-перше, продумують усю справу від початку до кінця, по-друге, створюють актив, який очолює підготовку проведення справи. Колективне планування може здійснюватись у формі «мозкового штурму». «Мозковий штурм» під час планування колективної виховної справи проводиться у такий спосіб.

Колектив учнів поділяється на групи за бажанням. Усі мікрогрупи отримують завдання: за декілька хвилин відповісти на запитання: «Як краще здійснити задуману справу?»

Після обговорення кожна мікрогрупа висловлює свій варіант справи. Усі групи спільно вирішують, який варіант найкращий, або комбінують висунуті ідеї, створюючи новий варіант. Потім усі мікрогрупи послідовно опрацьовують інші завдання.

У ході «мозкового штурму» учням слід дотримуватися правил:

• не критикувати чужих ідей;

• заохочувати ідеї сміливі, навіть фантастичні;

• заохочувати комбінування й удосконалення висунутих ідей.

Зміст діяльності й позиція вихователя або ведучого зборів: ставити додаткові запитання, зіставляти різні думки, пропонувати їх обгрунтування, підхоплювати й розвивати найбільш цікаві, корисні пропозиції, а наприкінці зборів зводити воєдино й, у разі потреби, організовувати вибори ради справи чи командира зведеної бригади.

Етап III. Організація (підготовка) виховного заходу

На цьому етапі відбувається уточнення, конкретизація плану підготовки й проведення колективної справи, організація виконання цього плану, заохочення ініціативи кожного учасника.

Зміст діяльності вихованців: кожна мікрогрупа має свою ділянку роботи та своє завдання відповідно до розробленого плану.

Керує підготовкою виховного заходу обрана з представників мікрогруп рада справи. Рада керує діяльністю колективу загалом, координує роботу мікрогруп.

Зміст діяльності та позиція вихователя: пропонувати можливі варіанти, проведення заходу (якщо учні утруднюються з їх вибором), керувати добором кращих варіантів.

Учитель бере участь у процесі підготовки заходу, тактовно втручаючись у діяльність мікрогруп:

• вносить пропозиції, радить, підказує варіанти вирішення завдань, труднощів, що виникають;

• надає підтримку в разі утруднень, позитивно оцінює кожен успіх учнів.

Етап IV. Безпосереднє проведення виховного заходу

На цьому етапі здійснюється розроблений керівним органом справи конкретний її план з усіма корективами, внесеними його учасниками в процесі підготовки. Цей етап здійснюється відповідно до плану (сценарію) проведення виховного заходу.

Зміст діяльності вихованців: учні беруть участь у заході в певній ролі, яка має сприяти формуванню окремих особистісних якостей, корекції дезадаптованої поведінки.

Зміст діяльності та позиція вихователя: створює позитивний емоційний настрій під час проведення заходу.

Головне для вихователів — пробуджувати й зміцнювати мажорний настрій дітей, дух бадьорості, впевненості дітей у своїх силах, у своїй здатності нести людям радість, прагнення подолати будь-які труднощі.

Корисні для учнів і можливі відхилення від задуму, які виникають під час проведення заходу. Вони складаються з різних непередбачених обставин і помилок, допущених учасниками заходу — це теж необхідна школа життя.

Важливо не підмінювати собою дітей, стимулювати їх до самостійного пошуку виходу зі складних ситуацій.

Етап V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів заходу

Рада справи спрямовує колектив на пошук найкращого способу вирішення питань, підхоплює і розвиває найцінніші ідеї, систематизує і узагальнює їх.

Участь кожного вихованця в оцінюванні колективної творчої діяльності можна забезпечити й іншими засобами: бесідами та анкетами, стінгазетою чи лінійкою з творчими рапортами.

Вихователі підбивають підсумки виконання завдані, на нараді педагогів, які беруть участь у даній колективній творчій діяльності, на зборах вожатих, на нараді батьківського активу, на батьківських зборах.

Зміст діяльності вихованців: аналізуючи підсумки проведеної колективної справи (в мікрогрупах чи на загальних зборах), школярі відповідають на запитання:

• Що відбулося добре? Що вдалося виконати із запланованого? Завдяки чому? Кому ми повинні ви¬словити подяку? (Називають конкретні імена.)

• Що в нас не вийшло й чому? (Аналізують відхилення від початкового плану, невдачі.)

• Що варто використовувати й надалі? перетворити на традиції? Які уроки маємо врахувати на майбутнє? Підбиття підсумків можна здійснювати в різних

формах: анкети-оцінювання, «блискавки», стінні, радіо-, фото-, «живі» газети, присвячені підсумкам зробленого; лінійки з творчими рапортами.

Зміст діяльності та позиція вихователя: вихова¬тель навчає школярів оцінювати результати своєї діяльності; розробляє разом з учнями критерії такого оцінювання.

Важливо вчити дітей помічати навіть невеликий успіх інших і позитивно його оцінювати.

Негативний зворотний зв'язок може бути використаний стосовно діяльності, яка виходить за межі встановлених норм, завдає шкоди іншим, спричиняє невдачі в реалізації задуманої (планованої) діяльності.

Етап VI. Організація післядії

На цьому етапі діти виконують рішення, ухвалені загальними зборами, вносять зміни у творчі доручення мікрогрупам, пишуть статті за матеріалами колективної творчої справи, задумують нову справу тощо. Колективна творча діяльність різноманітна за формою та змістом. Вона стає центром цілої серії різноманітних колективних творчих справ.

Зміст діяльності вихованців: на основі проведеного аналізу учні разом з учителем визначають наступну колективну справу і вносять у неї необхідні корективи.

Зміст діяльності та позиція вихователя: вихователь навчає вчитися, вносити корективи в діяльність, вказує на необхідність використання досвіду в процесі організації та проведення аналогічних виховних справ.