Класний керівник записує на шкільній дошці всі позакласні справи, що передбачається провести, та в яких братиме участь колектив учнів. Дітям пропонується визначити найважливіші, найцікавіші та найзначущі для життя класу справи.

Потім група учнів (за бажанням або на вибір самих учнів) аналізує вибір дітьми заходів і визначає групи, які зацікавили однакові заходи.

Учні, які вибрали одні й ті ж заходи, мають можливість об'єднатися та визначити зміст і форму майбутнього заходу. Свої проекти учні здають класному керівникові або обговорюють спільно.

Така робота всього класу разом із класним керівником дозволяє йому багато про що дізнатися: як учні спілкуються один з одним, хто займає лідерську позицію в класі, до кого прислухаються, хто байдужий та усунений від спільної справи.

Варіант II

Учням класу пропонуються написані на дошці знаменні календарні дати, але поруч із датою не пишеться її значення. Учням класу необхідно згадати значення кожної дати, визначити її важливість для кожного з них і колективу в цілому, а також зазначити, відзначення яких дат, що написані на дошці, можна включити до плану класних справ на поточний рік.

Потім діти виступають і пояснюють, чому необхідно включити або, навпаки, виключити із плану ту або іншу дату.

Учням пропонується об'єднатися в групи й скласти план проведення заходу, а також визначити, у якій формі він проходитиме.

Варіант III

Класний керівник заздалегідь готує маленькі записочки, у яких зазначено різні форми позакласних заходів: класна година, бесіда, диспут, свято, екскурсія, читацька конференція, похід, брейн-ринг, вікторина тощо. Учні по черзі витягають по одній записочці та протягом ЗО хвилин придумують зміст певного виду позакласного заходу.

Створений таким чином варіант позакласного заходу учні записують на аркуш паперу.

Треба відзначити, що в записочках одна форма проведення позакласного заходу може зустрічатися двічі й навіть тричі. Результатом проведеної роботи буде кілька варіантів майбутніх заходів.

Свої роботи діти здають у журі позакласних справ, яке оцінює розробки учнів за такими критеріями:

1) цікава форма проведення;

2) пізнавальна значущість;

3) задіяність усіх учнів класу;

4) корисність для учнів класу й школи.

Потім журі позакласних справ разом із класним керівником аналізує отримані розробки й визначає ті з тих, які відповідають усім вище переліченим критеріям. Ці розробки з урахуванням доповнень і зауважень класного керівника можна цілком успішно використо¬вувати в складанні змісту плану виховної роботи.

Варіант IV

Учням пропонується побувати в ролі класного керівника, якому необхідно скласти план виховної роботи в своєму класі. З цією метою клас розбивається на чотири групи — за кількістю чвертей у навчальному році. В кожній групі обирається керівник, який має право витягнути з коробки аркуш паперу, на якому написані пори року, наприклад осінь.

Таким чином, учням стає зрозуміло, що одна група готує план виховної роботи на І чверть, друга група — на II чверть, третя — на III чверть і четверта — на IV чверть. Дітям дозволяється самим визначити, у як позакласних заходах братиме участь клас, у яких за-гальношкільних заходах вони зможуть проявити себе, якими ці заходи будуть за змістом і хто буде відповідальним за їх проведення.

Учні можуть виконати цю роботу в класі. А якщо вони захочуть продовжити обговорення й попросять додаткового часу, то їм можна запропонувати цю інформацію підготувати до наступної класної години.

Наведені вище варіанти спільного планування виховної роботи корисні тим, що дозволяють зробити процес планування цікавим і творчим не тільки для педагога, але й для дітей. Спільна діяльність дітей з класним керівником свідчить про те, що дорослий небайдужий до шкільного життя дітей. Та й батьки починають по-іншому ставитись і до школи, й до класу.

Таким чином планування може бути першим кроком до співпраці педагога, дитячого колективу й батьків.

Після опрацювання результатів аналізу виховної роботи за минулий рік класний керівник переходить до оформлення плану.